© 2019-2021 The Kyiv Review

Періодика 20-х
В одному місці, ми підготували для вас примірники найкращих журналів,
які дозволять максимально зануритись в неймовірну добу українських 20-х. На їх сторінках ви зустрінете захопливі розповіді та оповідання Миколи Хвильового, Майка Йогансена, Юрія Яновського, Валерія Поліщука, поезію Михайла Семенка, а також безлічі інших таланових журналістів та письменників, імена яких завдяки репресіям, ми не можемо ні пригадати, ні забути. До зустрічі в 20-х!

«Універсальний журнал»
1928-1929
Цікаво, чи був колись в Україні свій «Нью-Йоркер» з крутими ілюстраціями і не менш захопливими текстами? «УЖ» був саме такий! Серед його тем белетристика, публіцистика, питання мистецтва й театру, а також огляди культурного життя у світі. Він виходив з листопада 1928 до серпня 1929 в столичному Харкові.
«Немає на світі такої речі, що про неї не можна було б цікаво розповісти».
Клікнувши по обкладинці випуску, ви можете завантажити той чи інший номер журналу.
Хто творив?
Статті в «УЖ» писали одні з кращих тогочасних українських письменників. Окрім, Йогансена, на сторінках журналу ви могли зустріти дотепні дописи Остапа Вишні, вірші Михайля Семенка та проникливі дописи від Юрія Яновського.

За ілюстріції відповідали такі фантастичні художники, як Василь Кричевський, учень Михайла Бойчука - Іван Падалка та Анатоль Петрицький. Впевенені, ви будете вражені графікою та колажами і відчуєте, якимнеповторний на смак був український авангард!
«Авангард»
1928-1929
Авангард — журнал виклик, інтимний потяг, журнал розбишака. Два роки свого існування, він підважував загальноприйняті моральні рамки і розширював їх. На його сторінках можна знайти солодкі подробиці інтимного життя його авторів. Подібна сміливість переходила всі межі в уяві радянських бюрократів і стала фактичною причиною для закриття журналу.
«АВАНГАРД — ЦЕ ДОКТРИНА ПОСТУПУ, А НЕ ОРГАНІЗАЦІЯ».
Клікнувши по обкладинці випуску, ви можете завантажити той чи інший номер журналу.
Хто творив?
Ідейним натхненником журналу був письменник Валер'ян Поліщук, а незмінним художним редактором художник Василь Єрмілов. Ідейна складова журналу полягала в тому щоб відкинути старі форми і стояти на сторожі конструктивізму в україському мистецтві.

Журнал мав лише три випуски, при залучення авторів будувалося на голому ентузіазмі тому що через брак коштів платні за публікції ніхто не отримував. Після шквалу офіційної критики, більшість учасників журналу більше не пересікалася в житті. При цьому, це ніяк не вплинуло на дружні відносини Валер'яна Поліщука і Василя Ємілова, які залишились вірні одним одному і тим сміливим ідеям, які безпосередньо знайшли втілення в журналі.