Від 8 до 30: як Київ перевчається їздити після стрибка цін на проїзд

Популярні статті

З середини липня кияни заходять у метро та наземний транспорт із новим відчуттям: спочатку дивляться на баланс, а потім їдуть. З 15 липня разова поїздка у столичному громадському транспорті подорожчала з 8 до 30 гривень — майже в чотири рази. Як пише Київтайм, тариф зробили єдиним для всіх видів комунального транспорту: підземка, тролейбуси, трамваї, автобуси та фунікулер тепер однаково відчутні для міського гаманця.

Влада пояснює рішення просто: колишні вісім гривень давно перестали покривати базові витрати. У КМДА назвали економічно обґрунтованими тарифами 64,60 грн за поїздку в метро та 44,14 грн у наземному транспорті, тому підсумкові тридцять гривень чиновники вважають компромісом. Містяни, втім, дивляться на це інакше: у публічних обговореннях проти підвищення тарифів висловилися 96% учасників, однак петицію з вимогою зупинити зростання цін столична адміністрація відхилила.

Для тих, хто користується транспортом щодня, залишили можливість заощадити:

  • Пакет із 30–39 поїздок: ціна знижується до 26,60 грн за поїздку;
  • Пакет із 50 поїздок: вартість однієї поїздки падає до 25 грн;
  • Безлімітний проїзний на місяць: обійдеться у 3 656 грн (варіант для тих, для кого метро стало буквально другою домівкою).

Деталі та оновлення щодо схем маршрутів можна знайти на сторінці https://kyivtime.co.ua/transport/. Пільги для передбачених законом категорій пасажирів, а також для школярів і студентів зберігаються. При цьому схема руху періодично коригується через повітряні атаки та пошкодження інфраструктури: замість знеструмленого електротранспорту або на закритих ділянках метро місто оперативно запускає дублюючі автобусні рейси.

Історія київського транспорту знає чимало крутих поворотів, і високим тарифом її навряд чи злякати:

  • 1890-ті роки: кияни пересувалися на конках — вагонах на кінній тязі;
  • 1892 рік: у Києві запустили перший у Російській імперії електричний трамвай, який випередив інфраструктуру багатьох сусідніх міст;
  • 1905 рік: відкрився фунікулер, який з'єднав Поділ із Верхнім містом і успішно працює досі;
  • 22 жовтня 1960 року: запрацювала перша лінія київського метро з п'яти станцій (від «Вокзальної» до «Дніпра»), яка здавалася тоді розкішшю курортного масштабу.

Сьогодні розмова про вартість квитка звучить як суперечки про ціну повітря в будинку, який уже збудовано. Залишається лише питання: куди веде ця дорога далі? Хтось жартома запропонує ходити пішки, але для горбистого Києва ця порада звучить малопереконливо.

Про місто