Прокидатися серед ночі від того, що рука “відійшла” – відчуття знайоме багатьом. Здається, поспав незручно, поміняв позу, потряс рукою – і все минулося. Але якщо таке повторюється регулярно, а вдень з’являється поколювання в пальцях або слабкість при захопленні предметів, варто розібратися серйозніше. Найімовірніша причина – синдром зап’ястного каналу, або тунельний синдром.
Що відбувається з нервом
Зап’ястний канал – це вузький анатомічний тунель з кісток і зв’язок на долонній стороні зап’ястя. Крізь нього проходить серединний нерв разом із сухожиллями м’язів. Коли тканини навколо набрякають або потовщуються – через монотонну роботу руками, гормональні зміни, травми, надлишкову вагу або системні захворювання – нерв здавлюється.
Симптоми розвиваються поступово:
- оніміння та поколювання в великому, вказівному, середньому та половині безіменного пальця
- відчуття, що рука “відходить” вночі або під час тривалого тримання телефону, кермування
- слабкість при дрібних рухах – застібнути ґудзик, відкрутити кришку
- у запущених випадках – зменшення м’яза біля основи великого пальця
Вночі симптоми посилюються, бо в горизонтальному положенні погіршується відтік рідини, а зап’ясток часто зафіксований у зігнутій позиції.
Але чому огляду буває недостатньо? Досвідчений невролог або ортопед може запідозрити тунельний синдром вже під час прийому – за характером скарг, провокаційними тестами (наприклад, тест Тінеля або Фалена). Але огляд не дає відповіді на ключові питання: наскільки пошкоджений нерв і чи є вже структурні зміни.
Ось чому інструментальна діагностика важлива:
- два різні стани можуть виглядати однаково – тунельний синдром і шийна радикулопатія (защемлення нерва в хребті) дають схожі симптоми
- ступінь ураження нерва визначає тактику лікування: одна справа – легка компресія, яку лікують шиною і фізіотерапією, інша – виражене порушення провідності, де може знадобитися операція
- якщо симптоми повертаються після лікування, потрібна об’єктивна точка відліку для порівняння
Що показує ЕНМГ при тунельному синдромі?
Електронейроміографія – це дослідження, яке вимірює швидкість і якість проведення електричного імпульсу по нерву. При синдромі зап’ястного каналу вона виявляє:
- уповільнення провідності серединного нерва в ділянці зап’ястя
- збільшення латентності – часу, за який сигнал проходить певну відстань
- зниження амплітуди відповіді при значному ушкодженні волокон
- зміни в м’язах, якщо нерв здавлений давно
За результатами ЕНМГ ураження класифікують як легке, помірне або тяжке – і саме це визначає, чи достатньо консервативного лікування.
Тим, хто шукає ЕНМГ у Києві в профільному неврологічному центрі, варто звернути увагу на медичний центр клінічної та сучасної неврології Медсейв+: medsaveclinic.kiev.ua/nevrologiya/elektroneyromiografiya, де дослідження проводять досвідчені фахівці з детальною інтерпретацією результатів та подальшою консультацією невролога.
Хто в групі ризику?
Тунельний синдром – не лише “хвороба програмістів”. Він зустрічається у:
- людей, чия робота пов’язана з повторюваними рухами рук – касири, швачки, музиканти, збирачі на виробництві
- офісних працівників при неправильному положенні зап’ястка за клавіатурою
- вагітних і жінок у менопаузі через затримку рідини та гормональні зміни
- людей з цукровим діабетом, гіпотиреозом, ревматоїдним артритом
Якщо оніміння або поколювання в руці з’являються частіше ніж кілька разів на тиждень, не проходять після зміни положення або супроводжуються слабкістю в пальцях – це привід для консультації невролога. Чим раніше виявлено ступінь компресії, тим більше варіантів лікування залишається без операції.
Підготовлено за матеріалами центру клінічної та сучасної неврології Медсейв+.