Конечна зеленої гілки. Ескалатор везе вниз майже хвилину — станція «Сирець» залягає на глибині близько 60 метрів, і це відчувається фізично. Виходиш нагору — і потрапляєш у яр. Не метафора: справжній яр, з деревами, вологим повітрям і підйомом, після якого хочеться сісти. Сирець не намагається справити враження. Він просто є — з дендропарком за облізлим парканом, з паровозом, який ще їздить, і з ЖК «Місто Квітів», що виріс посеред цього всього і привів сюди цілком інших людей. А над усім цим — телевежа. Її видно звідусіль, і вона давно стала головним візуальним орієнтиром усього масиву.
Опис
Сирець лежить у північній частині Шевченківського району — між Куренівкою, Нивками та Дорогожичами. Назву дала річка Сирець: колись повноводна, зараз захована в колектор. Вода зникла, назва залишилась.
Район ділиться надвоє без жодної офіційної межі. Старий Сирець — це п’ятиповерхівки та «сталінки» на вулиці Щусева, двори з лавочками і тротуари, які подекуди пам’ятають перших мешканців. Освітлення в глибині цих дворів — лотерея. На одному з будинків по Щусева — барельєфи з котами, які місцеві давно охрестили «Домом Котів». Проходиш повз — і зупиняєшся, навіть якщо поспішаєш.
Новіший шматок — це вже зовсім інша історія. ЖК «Місто Квітів» на Тираспольській витягнув сюди тисячі молодих сімей і перетворив район із суто пенсіонерського на щось значно різноманітніше. Соціальний зсув відчутний — у черзі до «АТБ» на Щусева тепер стоять і бабусі з авоськами, і хлопці в навушниках із ноутбуками під пахвою.
Зелені легені — не перебільшення. Можна зайти в Сирецький парк і вийти через пару годин, так і не зустрівши нічого схожого на місто. Після дощу тут пахне лісом і мокрою землею. В суху погоду — пилом від чергового будівництва десь на периферії.
Карта
Орієнтовні межі:
- Північ — вулиця Сирецька та залізниця
- Південь — вулиця Дегтярівська і парк «Нивки»
- Захід — вулиця Стеценка і Тираспольська
- Схід — Бабин Яр і вулиця Олени Теліги
Хребет усього — вулиця Щусева, яка веде прямо до метро. Карту укриттів по районах Києва краще відкрити заздалегідь, а не шукати під сирену.
Поштовий індекс
| Індекс | Вулиці |
|---|---|
| 04060 | вул. Щусева, вул. Максима Берлінського, вул. Вавілових, вул. Ризька, вул. Ольжича, вул. Олени Теліги (парна сторона) |
| 04112 | вул. Дегтярівська, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, вул. Жамбила Жабаєва |
| 04136 | вул. Тираспольська, вул. Північно-Сирецька |
Транспорт
| Вид | № | Маршрут |
|---|---|---|
| Метро (зелена гілка) | — | Станція «Сирець» — кінцева, глибина ~60 м |
| Метро (зелена гілка) | — | Станція «Дорогожичі» — східна частина масиву |
| Kyiv City Express | — | Платформа «Сирець» — над станцією метро |
| Тролейбус | 23 | вул. Сікорського — Лук’янівська площа |
| Тролейбус | 35 | вул. Івашкевича — ст. м. «Дорогожичі» |
| Тролейбус | 19 | вул. Ольжича — площа Космонавтів |
| Тролейбус | 27 | ст. м. «Почайна» — з/д ст. «Київ-Волинський» |
| Автобус | 47 | ст. м. «Нивки» — вул. Пуща-Водицька |
| Маршрутка | 439 | Виноградар — Лук’янівка |
| Маршрутка | 223 | вул. Туполєва — Південний з/д вокзал |
| Маршрутка | 432 | ст. м. «Сирець» — ЖК «Місто Квітів» |
Kyiv City Express — реальний порятунок для цього боку міста. До Почайни або вокзалу за 10–15 хвилин, без пробок і без нервів. Платформа прямо над метро, пересадка займає менше хвилини. Маршрутку 432 до «Міста Квітів» краще не чекати довго — ходить нестабільно. Від метро через парк пішки хвилин 15–20, і це, чесно кажучи, приємніший варіант у суху погоду.
У зв’язку з воєнною ситуацією графіки наземного транспорту можуть змінюватись. Актуальне розташування маршрутів — на eway.in.ua та Moovit.
Медицина
- Київська міська клінічна лікарня №9 (вул. Ризька, 1) — великий багатопрофільний комплекс, один з головних інфекційних стаціонарів міста. Під час пандемії це місце стало стратегічним об’єктом у повному розумінні слова — і залишається ним досі. На території — храм Святого Володимира
- Київський міський центр крові (вул. Берлінського, 12)
- Дитяча поліклініка №3 Шевченківського району (вул. Ольжича)
- Інститут гематології та трансфузіології НАМН України
Освіта
КНЕУ формально має корпуси на Дегтярівській, але це вже ближче до «Дорогожичів» чи «Лук’янівської» — для мешканця власне Сирця університет скоріш орієнтир на карті, ніж щоденна реальність. Реальніша освітня тканина тут інша: спеціалізована школа №24 з поглибленим вивченням іноземних мов, школи №163 і №169, Коледж інформаційних систем і технологій. І окремо — Київська художня середня школа імені Шевченка біля парку, одна з кращих у місті для тих, хто малює змалку.
Розваги
Сирецький парк — це дитяча залізниця, якою влітку їздить паровоз «Гр-336». Виглядає як атракціон із радянського дитинства, працює досі, і дивитись на нього однаково цікаво в будь-якому віці. Поруч — дендропарк за парканом. Вхід коштує символічно, всередині — рідкісні дерева з різних континентів і стійке відчуття, що тебе тут не чекали, але раді. Парк «Дубки» — для тих, хто хоче просто посидіти або проїхатись на велосипеді без зайвого пафосу.
Великих торговельних центрів на масиві немає. Місцеві їдуть до Cosmopolite на Шулявці або до Lavina — туди ходять маршрутки від метро. На самому Сирці є «Фора», «АТБ» на Щусева (у приміщенні, яке старожили досі інколи називають гастрономом) і кілька крамничок, де тебе починають впізнавати після третього візиту. На межі з Дорогожичами — меморіальний комплекс «Бабин Яр». Місце, куди не ходять між справами.
Дізнатися про інші мікрорайони Шевченківського району Києва можна за посиланням: thekyivreview.com
Глибина 60 метрів і вище
Спускаєшся в метро на хвилину вниз, піднімаєшся нагору — і знову підйом, вже пішки. Вдень тут пахне парком або будівництвом залежно від вітру. Вночі в глибині дворів темно. «Дім Котів» стоїть на Щусева і нікуди не поспішає. Телевежа видніється над деревами і нагадує, що ти в місті, навіть коли здається, що вже ні. ЖК «Місто Квітів» привів нових людей і нові запити, але старий Сирець поки тримається — п’ятиповерхівками, дендропарком і паровозом, який чомусь досі їздить.